Кернел – найбільший в світі виробник соняшникової олії, український експортер зерна номер один та найбільший агрохолдинг країни.
На аграрному ринку країни практично у кожній номінації Кернел є номером один. Експортер зерна та олії номер один, найбільший земельний банк країни, найбільші потужності зі зберігання зерна, найбільший приватний парк вагонів-зерновозів.
І все це власники та менеджмент компанії побудували практично з нуля.
Олійні королі
Андрій Веревський розпочав свою діяльність на зерновому ринку України ще 1993 року в Полтаві і аж до 2002 року працював на різних позиціях в українських та міжнародних компаніях. У 2002 році ним було придбано Полтавський МЕЗ, а в 2004 році було створено компанію Кернел і почався більш активний розвиток бізнесу з переробки соняшнику. Так, спочатку було придбано МЕЗ у Луганській області (а також торгову марку «Щедрий Дар»), а потім – у 2006 році – активи групи Євротек Михайла Весельського (зокрема ТМ «Стожар»).
У ті роки нові придбання фінансувалися переважно реінвестованим прибутком та банківськими кредитами. На кінець 2007 фінансового року (30 червня 2007 року) кредитне навантаження групи було значним – загальний борг становив близько $155 млн проти виручки у $350 млн та активів у $275 млн.
Далі збільшувати кредитне плече було ризиковано, але для розвитку на високомаржинальних ринках потрібен був капітал, і в 2007 році Кернел провів IPO на Варшавській фондовій біржі, продавши 38% акцій компанії за $218 млн. Таким чином, групу, що володіла трьома МЕЗами, 56 тис га землі та двома десятками елеваторів, оцінили більш ніж у $570 млн. На початку 2008 року Кернел зробив додаткове розміщення акцій, у ході якого залучив ще $82 млн.
Безумовно, як ми зараз розуміємо, кінець 2007 року та початок 2008 року – це був чи не найкращий за останні 20 років час для IPO, і Кернелу пощастило залучити значні кошти, на які було придбано зерновий термінал у Іллічівську (з потужністю перевалки 4 млн тон зерна на рік), розпочато будівництво нового МЕЗу (Бандурка), а також продовжилося збільшення земельного банку (з 56 тис. га до 85 тис. га на кінець 2009 фінансового року). Нарешті, у 2010 році було придбано бізнес з переробки соняшнику групи Allseeds (ціна купівлі – близько $70 млн), внаслідок чого загальні потужності Кернелу збільшилися до 2.2 млн тон соняшника на рік.
Таким чином, Кернел перетворився на найбільшого переробника соняшника та експортера зерна в Україні. Якраз вчасно - з 2010 по 2015 роки український урожай соняшнику практично подвоївся, а соняшникова олія почала завойовувати азійські ринки.
Провідний агрохолдинг країни
В 2011 році Кернел придбав групу Укррос, що дозволило збільшити земельний банк компанії з 85 тис га до 210 тис га (а також зайняти лідируючі позиції на українському ринку цукру, щоправда, вже через два роки Кернел позбавився «цукрових» активів). Для фінансування цієї угоди, купівлі Іллічівського МЕЗу, а також купівлі олійно-переробних активів у росії Кернел продовжував залучати акціонерний капітал, зробивши два додаткові розміщення акцій на Варшавській біржі (у 2010 році на $81 млн, у 2011 році на $140 млн).
Кернел став єдиною українською публічною компанією, власник якої не зберіг за собою контрольний пакет акцій (частка Андрія Веревського в Кернелі на кінець 2011 фінансового року складала 41%).
2012-13 роки були дуже сприятливими для компанії як з точки зору вирощування зернових (значне зростання світових цін), так і переробки олійних (за рахунок не дуже високої конкуренції серед переробників).
Кернел продовжував активний розвиток – у квітні 2013 року було куплено компанію Дружба Нова (із земельним банком 106 тис га). Спочатку виникли певні проблеми з інтерграцією нового активу до структури групи, проте протягом одного-двох наступних років ці проблеми було вирішено.
Потім настала темна смуга. 2014 року відбулася анексія Криму росією, а також розпочався військовий конфлікт на Сході України. Ці події супроводжувались суттєвою економічною кризою, тож українським компаніям стало набагато важче залучати нові кредити та лонгувати існуючі. В цій ситуації Кернел заморозив свій розвиток та направив весь операційний грошовий потік від бізнесу на погашення боргів. Протягом 2015-2016 фінансових років компанія виплатила близько $400 млн боргу, знизивши його більш ніж наполовину.
Ще одним негативним ринковим фактором стало значне зниження маржі переробки соняшнику в Україні, що відбулось через збільшення потужностей з переробки.
Незважаючи на це, до 2017 року Кернел підійшов у непоганій формі (операційній та фінансовій). Компанія почала шукати нові можливості для інвестицій. Були проведені (безрезультатні) переговори щодо купівлі активів збанкрутілої Мрії, а потім, зрештою, куплено два агрохолдинги – Українські Аграрні Інвестиції (190 тис га) та Агро-Інвест Україна (28 тис га). В результаті, земельний банк Кернела збільшився до 600 тис. га, за цим показником група стала агрохолдингом номер один в Україні.
Для фінансування своєї інвестиційної діяльності компанія у 2017 році випустила єврооблігації на $500 млн. Випуск став першим для українських компаній, починаючи з 2013 року, і мав значний попит серед інвесторів.
Кошти від випуску єврооблігацій були спрямовані і на інвестиції в інші сегменти – у 2018 фінансовому році Кернел розпочав будівництво нового МЕЗу на Західній Україні, а також розширення свого зернового терміналу в Іллічівську ($140 млн). В 2018-19 роках було придбано близько 3500 вагонів-зерновозів. Також в 2018 році розпочала свою діяльність Avere – зернотрейдингова компанія зі штаб-квартирою у Швейцарії.
Загалом 2018 фінансовий рік був непростим для Кернела – прибутковість переробки соняшника знизилася до мінімального за всю історію рівня, зменшилася врожайність основних зернових та олійних культур, а світові ціни на зернові та олійні залишалися на відносно невисоких рівнях. Той рік Кернел закінчив із найменшим починаючи з 2011 року прибутком.
* - EBITDA - операційний прибуток без урахування амортизації
Паралельно з новими інвестиціями Кернел оптимізував придбані активи.
По-перше, відбулася оптимізація земельного банку, внаслідок чого він зменшився із 600 тис га до 514 тис га. По-друге, реорганізація елеваторних потужностей – кілька елеваторів було продано та куплено, ще чотири елеватори збудовано. По-третє, Кернел почав активно розвивати партнерські програми із фермерами (наприклад, запустив платформу Open Agribusiness).
Нова історія
2019 та 2020-і роки стали відносно вдалими для компанії. Кернел збільшив обсяги переробки соняшнику (до рекордних 3.4 млн. тонн), а також експорт зернових (7.9 млн. тонн у фінансовому році 2020, багато в чому за рахунок збільшення потужностей з перевалки зернового терміналу). Відновилася порівняно з 2018 роком і прибутковість основних бізнес-сегментів.
Загальні фінансові показники Kernel Holding за 2020 фінансовий рік (липень 2019 – червень 2020): виторг на рівні $4.1 млрд, EBITDA $443 млн (що на той момент було рекордним показником за всю історію компанії), чистий прибуток $118 млн.
Проте такі хороші фінансові показники тьмяніють порівняно з результатами 2021 фінансового року.
Зростання світових цін на зернові та олійні культури дозволило Кернелу значно збільшити прибутковість вирощування зерна. EBITDA на 1 га збільшилася із середніх за останні чотири роки $260 до $790. Загальна EBITDA сегмента збільшилась до $397 млн.
У трейдинговому напрямку відмінний результат було показано Avere. В сприятливих для трейдингу умовах волатильного ринку та зростання світових цін на сировинні товари, у 2021 фінансовому році Avere заробила для Кернела близько $250 млн (без врахування частки менеджменту Avere, яка становила $137 млн).
Таким чином, навіть незважаючи на чергове зниження прибутковості переробки соняшника (EBITDA сегмента становила $56 млн у порівнянні з $152 млн рік тому), загальний фінансовий результат Кернела у 2021 році був абсолютно рекордним. Виручка склала $5.6 млрд, EBITDA – $806 млн, чистий прибуток – $506 млн.
Кернел оприлюднив свою стратегію розвитку на найближчі п'ять років - зростання експорту зерна до 15 млн. тонн на рік, переробки соняшнику - до 6 млн. тонн на рік.
Для досягнення цих цілей Кернел планував наростити земельний банк до 700 тис. га, збільшити свої потужності з перевалки зерна в портах на додаткові 5 млн. тонн, а також потужності з переробки соняшнику на 1.5 млн. тонн.
Повномасштабне вторгнення росії
2022 фінансовий рік почався ще більш оптимістично, ніж попередній. Основною причиною цього був рекордний урожай зернових та соняшнику в Україні у 2021 році, а також все ще високі світові ціни на зерно та рослинні олії. В результаті, у першому півріччі 2022 фінансового року EBITDA одного лише сегменту Рослинництво склала близько $360 млн, загальна ж EBITDA групи - $608 млн. Кернел експортував рекордні 5.7 млн тонн зерна та переробив 1.5 млн тонн соняшника.
На тлі відмінних фінансових результатів Кернел вів украй агресивну політику, намагаючись максимально збільшити обсяги закупівель соняшнику та зернових. Товарні запаси на 31.12.21 становили $1.5 млрд ($961 млн рік тому), паралельно компанія вела активну інвестиційну діяльність, проводила викуп акцій з ринку і навіть здійснювала інвестиції в криптовалюту.
Потреби в додатковому оборотному капіталі фінансувалися переважно за рахунок позикових коштів - загальна сума боргу Кернела на 31.12.21 становила $1.5 млрд (без урахування зобов'язань з оренди землі) за високої частки короткострокових кредитів ($840 млн).
Повномасштабне російське вторгнення застало компанію на піку сезону з максимальними товарними запасами та боргами. Зупинка експорту через українські чорноморські порти стала абсолютним щоком. Також одразу після початку вторгнення Кернел зупинив усі заводи з переробки соняшнику (лише у квітні відновилася переробка на Полтавському МЕЗі, ще п'ять заводів були поступово запущені лише до початку вересня, при цьому ще два МЕЗи аж до вересня перебували на окупованій території Харківської області).
Загалом в своєму звіті за 2022 фінансовий рік Кернел оцінював свої втрати від військових дій у понад $500 млн.
Також в квітні рада директорів компанії прийняла одне з найбільш неоднозначних рішень в історії Кернела. Для покращення ситуації з ліквідністю компанії було вирішено продати частину активів у сегменті Рослинництво (із загальним земельним банком 134 тис. га). Не дивно, що єдиним потенційним покупцем активів стали структури, пов'язані з мажоритарним акціонером Кернела – Андрієм Веревським (сума угоди мала становити $210 млн).
Станом на кінець 2022 року угоду не було завершено, однак у її результаті очікується, що земельний банк Кернела зменшиться з близько 500 тис. га до 363 тис. га.
Ситуація ж із ліквідністю залишалася непоганою, на 30.06.22 сума гроових коштів в балансі компанії склала $448 млн, також наприкінці 2022 року Кернел домовився з більшістю своїх кредиторів про пролонгацію короткострокового боргу до кінця 2023 фінансового року (червень 2023).
Після відкриття зернових коридорів з українських портів в серпні суттєво покращилися як операційні, так і фінансові показники Кернела. За жовтень-грудень 2022 року компанія експортувала 1.5 млн. тонн зерна (вдвічі більше, ніж у попередньому кварталі), а також 345 тис. тонн олії (+71%).
Враховуючи, що у відносно "неуспішному" першому кварталі 2023 фінансового року (липень-вересень 2022 року), EBITDA Кернела склала $168 млн, очікування на жовтень-грудень є більш позитивними.
Головним ризиком для поточної діяльності компанії (станом на початок 2023 року) є ризик зупинки експорту через зерновий коридор з глибоководних українських портів.
Операційні показники
| 2022* | 2021 | 2020 | 2019 | 2018 | 2017 | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Переробка соняшнику, тис. т | 2 187 | 3 183 | 3 436 | 3 164 | 3 136 | 2 959 |
| Продажі соняшникової олії, тис. т | 967 | 1 367 | 1 518 | 1 619 | 1 420 | 1 207 |
| Експорт зернових, тис. т | 7 969 | 8 013 | 7 902 | 6 094 | 4 646 | 5 060 |
*-фінансовий рік Кернела починається в липні та закінчіується в червні.
Посівні площі та врожайність основних культур:
| Сезон | 2022/2023 | 2021/2022 | 2020/2021 | 2019/2020 | 2018/2019 |
|---|---|---|---|---|---|
| Кукурудза | |||||
| Посівні площі, га | 150 000 | 255 000 | 255 000 | 231 000 | 222 000 |
| Врожайність, т/га | 8.5 | 9.3 | 8.0 | 8.5 | 9.8 |
| Пшениця | |||||
| Посівні площі, га | 35 000 | 64 000 | 73 000 | 97 000 | 100 000 |
| Врожайність, т/га | 4.5 | 6.1 | 4.9 | 5.9 | 5.1 |
| Соняшник | |||||
| Посівні площі, га | 130 600 | 154 000 | 149 000 | 137 000 | 132 000 |
| Врожайність, т/га | 2.5 | 3.0 | 3.0 | 3.5 | 3.2 |
| Загальний земельний банк, га | 363 000 | 500 000 | 510 000 | 514 000 | 550 000 |
Фінансова інформація
| $ млн | 2022 | 2021 | 2020 | 2019 | 2018 |
|---|---|---|---|---|---|
| Виручка | 5 331 | 5 595 | 4 107 | 3 960 | 2 403 |
| Валовий прибуток | 652 | 906 | 462 | 334 | 160 |
| EBITDA | 220 | 806 | 443 | 346 | 223 |
| EBITDA маржа, % | 4% | 14% | 11% | 9% | 9% |
| Чистий прибуток | -41 | 506 | 123 | 179 | 56 |
| 30.06.22 | 30.06.21 | 30.06.20 | 30.06.19 | 30.06.18 | |
| Активи | 4 185 | 3 996 | 3 165 | 2 464 | 2 211 |
| Основні засоби | 1 662 | 1 713 | 1 634 | 1 207 | 1 006 |
| Поточні активи | 2 523 | 2 284 | 1 531 | 1 256 | 1 204 |
| Запаси | 1 116 | 709 | 555 | 667 | 675 |
| Грощові кошти | 448 | 574 | 369 | 77 | 132 |
| Власний капітал | 1 686 | 1 948 | 1 494 | 1 346 | 1 178 |
| Борг | 1 696 | 1 085 | 966 | 769 | 751 |
| 2022 | 2021 | 2020 | 2019 | 2018 | |
| Операційний грошовий потік | -305 | 461 | 269 | 199 | 82 |
| Финансовий грошовий потік | 476 | -48 | 226 | 30 | 77 |
| Дивіденди | -34 | -35 | -21 | -20 | -20 |
| Інвестиційний грошовий потік | -294 | -205 | -203 | -241 | -156 |
Огляди інших компаній:
