Компанія Київстар є провідним мобільним оператором України з загальною кількістю абонентів близько 25 млн осіб та виручкою, що перевищує 30 млрд грн.
Заснування
Компанія Київстар була заснована українським бізнесменом Ігорем Литовченко з партнерами в 1994 році і на початку існування мала назву Bridge. Перші три роки компанія діяльності майже не вела, перший дзвінок в мережі Київстар було здійснено 9 грудня 1997 року.
На той час на ринку вже декілька років працювала компанія «Український мобільний зв’язок» (UMC), яка була найпершим мобільним оператором в Україні. Також на ринку вже були присутні компанії Utel (одним із засновників був американський мобільний бренд AT&T) та донецька DCC (пізніше стала частиною холдингу SCM Ріната Ахметова).
В ті роки мобільний зв’язок був досить досить дорогим «задоволенням» (тільки за підключення до мережі треба було викласти $850, а середньомісячні витрати на звїязок складали від $100, при середній зарплаті в країні в ті часи нижче за ті ж $100), тож мати мобільний телефон могли дозволити собі лише заможні люди.
Все змінилось з появою в країні стандарта мобільного зв’язку GSM. В 1997 році було проведено тендер на ліцензії для стандарту GSM-900, переможцями якого стали ті ж UMC, Київстар, а також компанія Українські радіосистеми (ТМ WellCom). Після цього почались роки швидкого розвитку мобільного зв’язку в Україні.
Мобільні телефони поступово дешевшали та ставали більш зручними для використання, а на ринку послуг мобільного зв’язку швидко з’являються нововведення: prepaid-тарифи, текстові повідомлення SMS, посекундна тарифікація дзвінків і, нарешті, відміна плати за вхідні дзвінки. Багато з цих нововведень першою в Україні робила саме компанія Київстар.
На початку 2000-х років Київстар та UMC вже були беззаперечними лідерами ринку мобільних послуг України (станом на кінець 2002 року в мережі Київстар було 1.75 млн абонентів, UMC – 1.62 млн абонентів, разом це складало приблизно 90% ринку).
Акціонери Київстару
Історія змін в складі акціонерів Київстару є однією з найцікавіших серед всіх українських великих компаній. На початку діяльності більше 50% відсотків в Київстарі контролювала держава, а саме - Держкомзв’язку, Міненерго і Укрзалізниця. Після отримання ліцензії, вже в 1998 році структура акціонерів кардинально змінилась.
51% акцій знаходилось у володінні двох українських компаній – Сторм та Омега, ще 35% - в норвезького телеком-оператора Telenor (в 2001 році частку було збільшено до 45%), 14% - в інвестиційного фонду Sputnik.
Telenor став першим стратегічним інвестором Київстар, він мав технічну експертизу та фінансовий ресурс для розвитку мережі. Щодо інших акціонерів, то, згідно наявної інформації з відкритих джерел, за компаніями Сторм та Омега стояли Литовченко, Юрій Туманов (брат дружини тодішнього президента України Людмили Кучми, який став головою Ради Директорів Київстара) та відомий український бізнесмен Олександр Ярославський.
Фонд Sputnik, згідно інформації Ігоря Литовченка в книзі «Запалюючи зірку», належав структурам російського інвестора Леоніда Рожецкіна.
Ходило багато чуток, щодо того, що основними акціонерами Київстару були люди, близькі до Леоніда Кучми. Непрямі підтвердження – роль Юрія Туманова, а також те, що декілька років посаду заступника директора з маркетингу Київстара обіймала донька Леоніда Кучми – Олена Франчук. Власне, про свої гарні відносини з родиною Леоніда Кучми ще з початку 90-х років згадує в своїй книжці Ігор Литовченко.
Тож великою мірою саме близькістю до Кучми пояснюється стрімкий та безперешкодний розвиток компанії на непростому українському ринку.
В 2002 році контрольний пакет акцій в компанії Сторм було куплено російською Альфа-груп Михайла Фрідмана та його партнерів. В тому ж році Сторм та Telenor підписали нову акціонерну угоду, в якій вони домовились про те, що частки акціонерів в Київстар будуть розподілені наступним чином: Telenor – 56.5%, Сторм – 43.5%.
Зазначимо, що Telenor та Альфа-груп були партнерами в російському телекомунікаційному бізнесі – в компанії Вимпелком (з частками 27% та 33% відповідно). Але при цьому акціонери мали різне бачення стосовно подальшої структури спільного бізнесу в Україні та росії. Telenor хотів залишити собі контрольний пакет в Київстарі, Альфа-груп же пропонувала включити Київстар в структуру Вимпелком.
Після того, як в 2005 році Альфа викупила решту частки українських акціонерів в компанії Сторм, розпочалася серія корпоративних конфліктів між Альфою та Telenor, які набули слави одного з найбільш резонансних корпоративних конфліктів в українській історії.
Ставки були дуже високими – для створення тиску на Telenor Альфа навіть вивела на український ринок нового оператора – Beeline (викупивши оператора Українські Радіосистеми за $231 млн). Альфа саботувала засідання акціонерів Київстару та ініціювала декілька судових процесів в різних юрисдикціях.
Врешті-решт, після втрати близько $500 млн внаслідок суттєвої девальвації української національної валюти наприкінці 2008 року (в 2007 та 2008 роках через відсутність рішень засідань акціонерів Київстар не мав змоги виплатити дивіденди, накопичивши близько 8 млрд грн грошових коштів на кінець 2008 року, коли трапилась суттєва девальвація гривні), акціонери вирішили, що час домовлятись. В результаті, в 2009 році Telenor втратив контрольний пакет Київстар, отримавши 36% в об’єднаній компанії VimpelCom.
На даний момент 100% в Київстар володіє компанія VEON Holding (колишній VimpelCom). Veon на 47.9% належить інвесткомпанії Letter One, акціонери якої – власники Альфа-груп, 8.3% - в трасті Stitching (власником якого є та ж російська група інвесторів, але контроль здійснюється лише незалежними директорами), решта – free float (акції Veon торгуються на Nasdaq та голландській біржі).
Розвиток
На початку 2000-х ринок мобільних послуг України зростав шаленими темпами. Операційні та фінансові показники Київстар демонстрували дуже хорошу динаміку.
Якщо на кінець 2002 року в мережі Київстар було менше 2 млн абонентів, в 2005 році їх було вже більше 10 млн, а в 2007-му – 20 млн.
Саме в 2007-2008 роках відбулося насичення українського ринку мобільних послуг з точки зору кількості абонентів, хоча номінально рівень проникнення (кількість абонентів мобільного зв’язку до загальної кількості населення) досяг позначки в 100% в 2011 році.
Разом зі зростанням обсягів – кількості абонентів та кількості хвилин розмов, - тарифи на мобільний зв’язок в Україні стрімко знижувались (зниження тарифів, в принципі, і сприяло швидкому проникненню мобільного зв’язку серед українського населення).
Вже в 2010 році тарифи на мобільний зв’язок в Україні були одними з найнижчих в світі. Основна причина цьому – конкуренція на ринку серед операторів мереж. В 2005 році до Київстару та UMC на українському ринку додався новий гравець з великими амбіціями – life:), створений на базі компанії DCC Ріната Ахметова із залученням іноземного інвестора – турецької Turkcell. Цей гравець мав досить великі ресурси для розвитку та активно демпінгував на ринку, намагаючись збільшити свою частку.
Щодо фінансових показників Київстару, то в перші декілька років розитку компанії її діяльність була збитковою, перші ж прибутки були отримані в 2001 році (в тому році чистий прибуток Київстар склав близько 110 млн грн або $20 млн по тодішньому валютному курсу).
Розбудова мережі потребувала значних зовнішніх інвестицій. Спочатку основним джерелом фінансування були кошти акціонерів – статутний капітал на кінець 2000 року складав 210 млн грн, а протягом 2001-2002 років його було збільшено до 530 млн грн.
Також залучалось боргове фінансування - так, в 2002 році Київстар став першою українською приватною компанією, яка випустила єврооблігації.
Київстар потребував зовнішнього фінансування до 2006 року. Саме в цьому році вперше бізнес згенерував операційний грошовий потік, що перевищив суму інвестицій в розвиток. Мережу зв’язку вже було майже розбудовано, а кількість абонентів значно зросла, збільшивши прибутки компанії.
Саме починаючи з 2008-2009 років Київстар став «дійною коровою» для своїх акціонерів. Спочатку було погашену більшу частину кредитів, а з 2009 року Київстар почав виплачувати досить великі суми дивідендів.
З точку зору динаміки виторгу компанії, загалом вона відповідала змінам в кількості абонентів в мережі з поправкою на зниження вартості послуг мобільного зв’язку в середені 2000-х.
Починаючи з 2007 року і до 2014 року доходи в гривні на одного абонента Київстар були майже незмінними на рівні близько 500 грн на абонента на рік. За рахунок інфляції витрати компанії поступово зростали, але прибутковість (маржа за EBITDA (операційний прибуток до амортизації)) до 2014 року не опускалась до рівня нижче 40%.
За той же проміжок часу EBITDA компанії складала близько 4.5 – 5 млрд грн на рік. В підтримання та розвиток бізнесу необхідно було інвестувати 1.5-2 млрд грн, тож враховуючи повну відсутність кредитів, кожного року Київстар генерував для своїх власників 3-3.5 млрд грн (близько $400 млн) грошового потоку, який в основному було направлено на виплату дивідендів.
Агресія рф в 2014 році та фінансова криза в Україні, що її супроводжувала, погіршили результати Київстар, але відносно багатьох інших українських індустрій, це погіршення можна було побачити лише озброєним оком.
Попит на послуги мобільного зв’язку є нееластичним, частка витрат на зв’язок в загальній структурі витрат українських домогосподарств була невеликою, тарифи – відносно низькими, тож навіть за зниження купівельної спроможності українського населення, мобільний зв’язок – це було останнє, на чому економили українці.
Виторг компанії в 2014 році в гривні залишився на рівні попередніх років (близько 13 млрд грн), EBITDA маржа знизилась до «лише» 34%, EBITDA склала 4.5 млрд грн, чистий прибуток – 2.2 млрд грн (у порівнянні 3.8 млрд грн в 2013 році). Звісно, що в доларах «просідання» показників було значно глибшим.
3G-революція
Починаючи з 2015 року загальна ситуація на ринку мобільних послуг змінилась, разом з нею змінились і фінансові показники Київстар.
По-перше, в 2015 році в Україні було запроваджено новий стандарт надання мобільних послуг UMTS, що належав до третього покоління мобільного зв'’зку 3G. На аукціоні, що відбувся 23 лютого 2015 року Київстар здобув ліцензію на розвиток мережі нового покоління (витративши на неї 2.7 млрд грн).
Відповідно, в 2015 році загальні інвестиції Київстар в розвиток мережі значно зросли у порівнянні з попередніми роками та склали 6.4 млрд грн. Відповідно, 2015 рік був єдиним роком, починаючи з 2009-го, коли Київстар не виплатив своїм акціонерам дивіденди – всі прибутки було направлено на розвиток.
Починаючи з 2016 року, загальна ситуація в українській економіці почала покращуватись, купівельна спроможність українського населення зростати, відповідно, мобільні оператори вперше за останні роки почали збільшувати свої тарифи (при цьому, значно розширюючи спектр послуг, що надаються, а саме - включаючи в них 3G інтернет).
Відповідно, за стабільної кількості абонентів виручка Київстар та її прибутки нарешті почали зростати. Середні річні темпи зростання виручки, починаючи з 2016 року, і закінчуючи 2021 роком складали 12%, витрати збільшувались не так швидко, тож прибутковість зростала – EBITDA маржа досягнула позначки 67% в 2020-21 роках, загальна EBITDA в 2020 році склала 17 млрд грн, в 2021 році – 19 млрд грн.
Чистий прибуток Київстар в 2021 році склав 11.3 млрд грн, що вдвічі більше, ніж у конкурентів - Vodafone Україна та Lifecell – взятих разом (виручка найближчого конкуренту – Vodafone – склала 19.4 млрд грн у порівнянні з 28.6 млрд в Київстару).
Звісно, що в доларовому еквіваленті через девальвацію гривні в 2014-15 роках ситуація протягом останніх років виглядала не настільки привабливою – навіть в 2021 році показники виручки та прибутку Київстар в USD були нижчими за 2012-13 роки.
Незважаючи на це, якщо співставити суму дивідендів, яку виплатив Київстар своїм акціонерам з 2009 по 2021 роки (70 млрд грн, що еквівалентно більше ніж $4.5 млрд) з їх інвестиціями в компанію на початку її розвитку, зрозуміло, що окупність цих інвестицій є дуже високою.
З операційної точки зору в фокусі Київстара були розвиток 4G мережі (4G зв’язок було запущено в 2018 році), а також IT. Було створено компанію Київстар.Tech, в яку набрали близько 400 IT-фахівців.
Повномасштабне вторгнення
Враховуючи вже зазначену відносно невелику частку витрат на мобільний зв’язок в загальній структурі витрат українського населення, вплив повномасштабної російської агресії на діяльність компанії мав місце, але критичним його назвати важко. Більше того, через змушений переїзд значної частини населення або в більш безпечні регіони України, або за кордон, загальний попит на послуги зв’язку навіть збільшився.
В найкоротші терміни мобільними операторами було запущено національний роумінг, було проведено резервування ключових сервісів на заході України, а також резервування каналів зв’язку.
Щодо втрати абонентів внаслідок повномасштабної війни, в своїх звітах компанія зазначає, що загальна кількість абонентів Київстар станом на четвертий квартал 2022 року склала 24.8 млн (26.2 млн рік тому), при цьому середньомісячний дохід на одного абонента збільшився з 88 грн до 103 грн.
З фінансовими показниками все було відносно непогано.
В 2022 році Київстар наростив свій виторг у порівнянні з попереднім роком на 8.2% до 31 млрд грн (в долларовому еквіваленті виторг знизився на 8%).
За рахунок збільшення витрат (в першу чергу зростання тарифів на електроенергію в середньому на 38% по відношенню до попереднього року) прибутковість діяльності дещо зменшилась, але все ще залишається на високому рівні – в 2022 році EBITDA маржа склала 58.9%, загальна EBITDA – 18 млрд грн (19.2 млрд грн в 2021 році).
Щодо прямих втрат від військових дій, відзначимо що Київстар втратив базові станції на окупованих територіях. На території Київської, Сумської та Чернігівської областей, за оцінками компанії, було пошкоджено до 35% станцій, 10-15% -зруйновано.
Капітальні витрати в 2022 році склали 6 млрд грн або приблизно третину від EBITDA (в 2021 році сума інвестицій склала 5.1 млрд грн). Частина цих витрат – ремонт та відновлення пошкоджених базових станцій та витрати, пов’язані з резервним обладнанням.
Київстар також продовжує намагатись частково диверсифікувати діяльність – в 2022 році компанією було придбано сервіс медичних послуг Helsi. Продовжується і розвиток Київстар.Tech – в 2023 році було заплановано найняти 60-80 нових працівників за сфери IT.
Деякі ж стратегічні проєкти, наприклад заміну ERP-системи, поки що відклали.
Оскільки основними акціонерами Київстар станом на 2022 рік – початок 2023 року залишаються підсанкційні російські бізнесмени (оскільки Veon належить Альфі на 47%, компанія декларує, що не має контролюючого акціонера), велике питання – чи можуть вони залишатись акціонерами Київстар в умовах війни та накладених санкцій.
Протягом 2022 року періодично з’являлись новини та чутки про можливу націоналізацію, але станом на початок 2023 року відповідного рішення прийнято не було.
Фінансові показники Київстар
Млн грн
2019
2020
2021
2022
Виручка (без ПДВ)
22 275
25 001
28 559
30 901
EBITDA
13 828
16 989
19 196
18 301
EBITDA маржа, %
62%
68%
67%
59%
Чистий прибуток
8 938
10 322
11 277
н.д.
Інвестиції
3 785
4 950
5 103
5 960
Дивіденди
12 233
12 987
13 328
0
Інші компанії:
