17 червня 2023

Дещо втративши в обсягах, в третьому кварталі фінансового року 2022/23 Кернел зробив ставку на найприбутковіші типи операцій.

В звітному кварталі результати діяльності Кернелу цілком відповідали загальної ринкової ситуації, що склалася з українським експортом зернових та соняшникової олії, в першу чергу – обмежень по роботі зернового коридору з українських глибоководних портів.

Зважаючи на ці обмеження та нестабільну роботу коридору, Кернел намагався експортувати продукцію, максимізуючи прибуток на одну тонну. Незважаючи на досить високу маржу експорту зерна в звітному періоді, переробка та експорт соняшникової олії були суттєво більш прибутковими.

Тож не дивно, що протягом січня-березня Кернел максмізував переробку соняшнику та експорт олії та шроту, в той час як експорт зернових суттєво зменшився як у порівнянні з попереднім кварталом, так і аналогічним періодом минулого року (незважаючи на те, що наприкінці лютого 2022 року експорт зернових та олійних з України був фактично зупинений через повномасштабне вторгнення рф):

В звітному періоді Кернел експортував продукцію в основному через глибоководні порти України в замках зернового коридору, частка альтернативних експортних маршрутів була відносно невеликою.

Загальна виручка компанії протягом січня-березня становила $825 млн, на 51% нижче відповідного кварталу фінансового року 2021/22, та на 33% нижче попереднього кварталу.

EBITDA Кернела протягом січня-березня склала $155 млн. Це менше, ніж за жовтень-грудень, але якщо зважати на структуру прибутку, то в попередньому кварталі основну його частину становив прибуток в сегменті Рослинництво ($204 млн, частково за рахунок впливу девальвації гривні на собівартість продукції, також цей прибуток був великою мірою пов’язаний з продажем врожаю 2021 року).

В поточному періоді результат даного бізнес-напрямку був негативним (-$24 млн за рахунок списання активів, без чого результат був би близьким до нуля). На відміну від попереднього кварталу, даний результат вже відображає продажі врожаю 2022 року.

В своєму звіті компанія зазначає, що в 2023 році було суттєво скорочено внесення добрив під врожай нового сезону, що може мати негативний вплив на цьогорічну врожайність. Структура посівних площ холдингу наведена за посиланням.

В інших сегментах прибутки зросли.

Окремо відзначимо прибутковість напрямку переробки соняшнику. В звітному кварталі EBITDA сегменту становила $109 млн (включаючи виплату страхового відшкодування в сумі $10 млн), у порівнянні з $66 млн в попередньому. При цьому продажі олії у порівнянні з попереднім кварталом зменшились на 21%. Суттєво зросла прибутковість переробки - EBITDA на 1т олії склала $399, тоді як в жовтні-грудні - $189. Показник прибутку на 1т (навіть якщо виключити з неї страхове відшкодування) є абсолютно рекордним для останніх років, його динаміка за попередні роки наведена на графіку нижче:

Подібна прибутковість досить однозначно пояснює, чому в своїй експортній діяльності за умов значних обмежень в звітному періоді Кернел зробив ставку саме на соняшникову олію.

Також досить сильними виглядають результати сегменту Трейдінг та Інфраструктура. EBITDA напрямку за січень-березень становила $71 млн, попереднього кварталу - $62 млн. При цьому експорт зернових знизився з 1.5 млн тон до 824 тис. тон. Якщо аналізуючи звіт за попередній квартал, ми писали про те, що прибутковість сегменту була нижча за очікування, наразі результати вже кращі за наші попередні оцінки.

Згідно інформації зі звіту, протягом січня-березня Кернел експортував зерно, куплене в попередні періоди, коли маржа при експорті зерна була максимальною (цікаво, що в звітному періоді Кернел експортував більше зерна, купленого в третіх осіб, ніж власного – це для нас було досить неочікувано).

Враховуючи, що дана маржа (більше $50-60 на 1т зерна), окрім власне експортної складової, включає в себе прибутковість діяльності вагонів та портового терміналу, ми, в цілому, можемо назвати подібний результат досить логічним, при закупвлі зерна в жовтні-листопаді ринкові умови насправді дозволяли отримати подібну маржу (враховуючи весь ланцюг вартості – від елеватора до судна).

За рахунок досить повільного темпу експорту, залишки зернових компанії на 31 березня залишались на досить значному рівні – 1.7 млн тон. Зрозуміло, що Кернел не хоче нехтувати прибутковістю заради більш швидкого експорту (в іншому випадку компанія більше б експортувала альтернативними шляхами, наприклад, через Дунайські порти). З іншого, боку Кернел залишається залежним від функціонування зернового коридору (з чим останнім часом є досить серйозні проблеми).

За рахунок прибутковості бізнесу, поступового зменшення товарних запасів та зниження дебіторської заборгованості (відразу на $100 млн), операційний грошовий потік Кернелу за січень-березень становив $234 млн.

Враховуючи, що боргових виплат в звітному кварталі майже не було, на інвестиції було спрямовано також відносно незначну суму, загальний обсяг грошових коштів на балансі компанії збільшився з $679 млн до $880 млн.

До того ж зазначимо, що згідно умов договору щодо продажу фермерських господарств (які загалом володіють правами на оренду 134 тис. га), в квітні Кернел отримав від покупця (компаній, пов’язаних з Андрієм Веревським) $100 млн, ще $90 млн покупець повинен виплатити в серпні. Також важливо, що на балансі компанії станом на 31 березня знаходилось близько 1.7 млн тон зернових та 156 тис. тон соняшникової олії, що будуть експортовані в наступних звітних періодах. Продаж цих запасів дозволить додатково отримати близько $500 млн.

З іншого боку Кернел розпочав переговори з банками, що фінансують компанію, щодо пролонгації кредитної заборгованості в загальній сумі $909 млн, яка повинна бути погашена в 2023 році, ще на один рік (перша пролонгація відбулась в 2022 році).

В разі, якщо згоду кредиторів на пролонгацію буде отримано, в розпорядженні групи буде більше $1.5 млрд грошових коштів для фінансування діяльності в новому сезоні, тож компанія може бути дуже агресивною в закупівлі зернових та соняшнику. Також ми не виключаємо подальшу інвестиційну активність (відносно нещодавно Кернел придбав річковий портовий термінал в Рені, олійний термінал в порту Південний , а також завершує будівництво Старокостянтинівського ОЕЗу загальною потужністю переробки олійних 1 млн тон).

Огляди компаній: